За матеріалами CDC — Tips for Noticing and Naming Emotions, Derbyshire Family Health Service, NHS — Temper tantrums.
Малюк розплакався, бо час вимикати мультфільм. Це умовна ситуація, у якій довгі пояснення можуть зачекати. У маленьких дітей сильні емоції іноді проявляються криком, плачем або різкими рухами. Завдання дорослого в цей момент — подбати про безпеку й залишатися доступним для дитини.
Спочатку приберіть небезпечне
Відсуньте предмети, об які можна вдаритися. Якщо дитина б’є когось, спокійно зупиніть небезпечну дію й розведіть дітей. Не кричіть, не соромте й не бийте дитину. Залишайтеся поруч на такій відстані, на якій їй зручно; не нав’язуйте обіймів.
Одна коротка фраза замість лекції
У нашому прикладі можна сказати: «Ти хочеш ще. Я бачу, як тобі прикро. На сьогодні мультфільм закінчився». Назвати почуття не означає змінити домовленість. Якщо слова ще більше дратують, дайте дитині час і не повторюйте пояснення безперервно.
Поверніться до розмови, коли стане спокійніше
CDC радить обговорювати емоції тоді, коли напруга менша. Після паузи можна назвати почуття й запропонувати один варіант на майбутнє: «Наступного разу я попереджу перед останньою серією». Якщо спалахи трапляються в подібних ситуаціях, перевірте, чи дитина втомлена, голодна або їй важко перейти до іншої справи. Це спостереження, а не діагноз.
Якщо епізоди часто призводять до травм або серйозно заважають повсякденному життю родини, обговоріть їх із педіатром. Опишіть, що було до спалаху, що сталося і що допомогло. Це корисніше за ярлик «неслухняний».
Джерела: CDC — Tips for Noticing and Naming Emotions; Derbyshire Family Health Service, NHS — Temper tantrums. Репліки — редакційні приклади.
