За матеріалами Ейлин Кеннеді-Мур, Кристін Маклафлін — Growing Friendships: A Kids’ Guide to Making and Keeping Friends, уривок Simon & Schuster.
У відкритому розділі Take First Steps книги Growing Friendships психолог Ейлин Кеннеді-Мур та авторка матеріалів про батьківство Кристін Маклафлін розглядають початок контакту з іншими дітьми. Їхня практична ідея: невелике дружнє звернення може показати інтерес до спілкування, хоча саме по собі не гарантує дружби.
З’ясуйте, чого хоче сама дитина
Почніть із конкретного запитання: чи є хтось, із ким дитині хотілося б поговорити або погратися? Не варто встановлювати норму кількості друзів. Нижче — редакційні приклади для молодших школярів, а не випадки з практики авторів книги. Підлітку потрібні інші формулювання й більше участі у виборі способу підтримки.
Умовна ситуація: на перерві дитина стоїть осторонь, хоча хотіла б приєднатися до знайомого однокласника. Запитайте, що саме важко: почати розмову, зрозуміти правила гри чи пережити можливу відмову. Відповідь важливіша за готове «будь сміливішим».
Потренуйте одне природне звернення
У прочитаному уривку йдеться про привітання, короткі запитання з інтересом до іншого та невеликі прояви доброзичливості. Авторки застерігають від подарунків грошима або цінними речами заради зближення. Дружбу не потрібно купувати.
Наш варіант короткої домашньої репетиції: дорослий грає однокласника, а дитина пробує сказати «Привіт, що ви будуєте?» або «Можна наступного разу з вами?». Потім поміняйтеся ролями. Не виправляйте кожне слово й не вимагайте певного виразу обличчя чи обов’язкового погляду в очі. Оберіть зручний для дитини спосіб показати увагу.
Дайте місце для різних відповідей
Однокласник може бути зайнятим або не хотіти грати саме зараз. Власний приклад редакції: «Зараз вони завершують гру. Можна обрати іншу справу й запитати про наступну». Одна відмова не пояснює всього ставлення класу, але повторювані приниження не слід списувати на невдалу спробу познайомитися.
Після школи запитайте, що дитина помітила й чи хоче повторити спробу. Не перетворюйте це на щоденний звіт про соціальні успіхи. Батьківська підтримка має залишати право обирати друзів і не спілкуватися з тими, хто завдає шкоди.
Коли залучати інших дорослих
Якщо дитина регулярно залишається ізольованою, страждає або повідомляє про образи, обговоріть конкретні обставини з учителем і, за потреби, шкільним психологом. Не перекладайте всю відповідальність за атмосферу в класі на навички однієї дитини.
Книжкове джерело: Ейлин Кеннеді-Мур, Кристін Маклафлін — Growing Friendships: A Kids’ Guide to Making and Keeping Friends, відкритий розділ Take First Steps видавництва Simon & Schuster. Прочитано цей уривок, не повний текст книги. Побутові ситуації та репліки — редакція KRNEWS.
